Język polski dla początkujących (tekst po ukraińsku) Польська мова для початківців

Język polski dla początkujących to zbiór zasad gramatycznych, do których regularnie będziesz wracać w trakcie nauki. Poniżej znajdziesz informacje między innymi na temat części mowy oraz deklinacji. Szczególnie ta ostatnia wymaga sporo ćwiczeń. Język polski ma aż siedem przypadków i to jeden z powodów, dla których jest uznany za jeden z najtrudniejszych języków na świecie. Ale nie taki diabeł straszny, jak go malują. Zaczynamy! 

---

Польська мова, безумовно, не відноситься до найпростіших мов. В Інтернеті можна знайти безліч класифікацій, які показують ступінь складності мов. Польську мову зазвичай ставлять на перші місця через відмінювання, тобто відмінювання іменників, прикметників, займенників або числівників за відмінками.

Польська мова для початківців: іменник

У польській мові є 7 відмінків:

• Називний (Mianownik)   – відповідає на запитання «хто?», «що?»
• Родовий (Dopełniacz) – відповідає на запитання «кого?», «чого?»
• Давальний (Celownik) – відповідає на запитання «кому?», «чому?»
• Знахідний (Biernik) –  відповідає на запитання «кого?», «що?»
• Орудний (Narzędnik) – відповідає на запитання «ким?», «чим?»
• Місцевий (Miejscownik) – відповідає на запитання «про кого?», «про що?»
• Кличний (Wołacz) – не відповідає на запитання (ми зазвичай використовуємо його, коли звертаємося до когось безпосередньо)

*Порада: Якщо відмінності між відмінками не дуже зрозумілі, спробуй додати решту речення до питальних займенників:

• Називний – «хто, що це переді мною?»
• Родовий – «кого, чого немає?»
• Давальний – «кому, чому я не довіряю?»
• Знахідний – «кого, що я бачу?»
• Орудний – «з ким, з чим я йду?»
• Місцевий – «про кого, про що я говорю?»

Приклади:

• Називний – (хто це переді мною?) дівчинка
• Родовий – (кого немає?) дівчинки
• Давальний – (кому я не довіряю?) дівчинці
• Знахідний – (кого я бачу?) дівчинку
• Орудний – (з ким я йду?) з дівчинкою
• Місцевий – (про кого я говорю?) про дівчинку
• Кличний – дівчинко(!)

Іменник може мати три роди: чоловічий (наприклад, тато), жіночий (наприклад, дівчина) і середній (наприклад, дитя). 

Польська мова для початківців: дієслова

У польській мові є три часи: минулий, теперішній і майбутній. Майбутній час може бути простим і складеним. 

• Минулий час: Тато пішов за покупками.
• Теперішній час: Тато робить покупки.
• Майбутній час: Тато піде за покупками. 

Дієслова можуть вживатися в дійсному, умовному та наказовому способах. 

• Дійсний: Ти готуєш вечерю.
• Умовний: Ти б приготував вечерю.
• Наказовий: Приготуй вечерю! 

Крім того, розрізняють такі стани дієслів: активний, пасивний і рефлексивний (зворотній). Рефлексивне (зворотнє) дієслово – це дієслово, що виражає дію, спрямовану на суб’єкт. 

• Активний: Мама миє дівчинку.
• Пасивний: Дівчинку миє мама.
• Рефлексивний (зворотній): Дівчинка миється. 

Цифри польською мовою 

У дужках вказані порядкові числівники в чоловічому та жіночому родах, однина. 

1 jeden (pierwszy, pierwsza) 2 dwa (drugi, druga) 3 trzy (trzeci, trzecia) 4 cztery (czwarty, czwarta) 5 pięć (piąty, piąta) 6 sześć (szósty, szósta) 7 siedem (siódmy, siódma) 8 osiem (ósmy, ósma) 9 dziewięć (dziewiąty, dziewiąta) 10 dziesięć (dziesiąty, dziesiąta) 11 jedenaście (jedenasty, jedenasta) 12 dwanaście (dwunasty, dwunasta) 13 trzynaście (trzynasty, trzynasta) 14 czternaście (czternasty, czternasta) 15 piętnaście (piętnasty, piętnasta) 16 szesnaście (szesnasty, szesnasta) 17 siedemnaście (siedemnasty, siedemnasta) 18 osiemnaście (osiemnasty, osiemnasta) 19 dziewiętnaście (dziewiętnasty, dziewiętnasta) 20 dwadzieścia (dwudziesty, dwudziesta) 21 dwadzieścia jeden (dwudziesty pierwszy, dwudziesta pierwsza) 100 sto (setny, setna) 1000 tysiąc (tysięczny, tysięczna) 10000 dziesięć tysięcy (dziesięć tysięczny, dziesięć tysięczna)  100000 sto tysięcy (stutysięczny, stutysięczna)  1000000 milion (milionowy, milionowa)

1 один (перший, перша) 2 два (другий, друга) 3 три (третій, третя) 4 чотири (четвертий, четверта) 5 п’ять (п’ятий, п’ята) 6 шість (шостий, шоста) 7 сім (сьомий, сьома) 8 вісім (восьмий, восьма) 9 дев’ять (дев’ятий, дев’ята) 10 десять (десятий, десята) 11 одинадцять (одинадцятий, одинадцята) 12 дванадцять (дванадцятий, дванадцята) 13 тринадцять (тринадцятий, тринадцята) 14 чотирнадцять (чотирнадцятий, чотирнадцята) 15 п’ятнадцять (п’ятнадцятий, п’ятнадцята) 16 шістнадцять (шістнадцятий, шістнадцята) 17 сімнадцять (сімнадцятий, сімнадцята) 18 вісімнадцять (вісімнадцятий, вісімнадцята) 19 дев’ятнадцять (дев’ятнадцятий, дев’ятнадцята) 20 двадцять (двадцятий, двадцята) 21 двадцять один (двадцять перший, двадцять перша) 100 сто (сотий, сота) 1000 тисяча (тисячний, тисячна) 10000 десять тисяч (десятитисячний, десятитисячна)  100000 сто тисяч (стотисячний, стотисячна)  1000000 мільйон (мільйонний, мільйонна)

Прикметники в польській мові 

Прикметники в польській мові, як і іменники, відмінюються за відмінками. Далі йде список прикметників (ми подаємо їх парами для кращого запам’ятовування):

mały – duży niski – wysoki lekki – ciężki tani – drogi  dobry – zły gorący – zimny szczęśliwy – nieszczęśliwy miły – niemiły  mądry – głupi  zdrowy – chory młody – stary

малий – великий низький – високий легкий – важкий дешевий – дорогий  добрий – поганий гарячий – холодний щасливий – нещасливий приємний – неприємний  розумний – дурний  здоровий – хворий молодий – старий

Майже до кожного прикметника у польській мові можна додати префікс «nie». Таким чином, можна легко створити його антонім.

---

Польська мова для початківців – це не єдина стаття, яка допоможе тобі вивчити мову. Подивись, що ще ми опублікували в нашому журналі.

• Польський алфавіт. Посібник для початківців 
• Подібності та відмінності польської та української
• Перші розмови польською мовою